За H STUDIO стоїть родинна традиція в будівництві понад 35 років, а сама студія виникла 2025 року. Як ви вирішили поширити цей досвід на дизайн інтер'єру?
Я виріс у родині, де будівництво й технічні речі були частиною щоденного життя, тож змалку був оточений будівельними майданчиками, способом, у який речі планують, виконують і зрештою перетворюють на щось конкретне. З часом з'явилося бажання додати до цього технічного й виконавчого досвіду ще й творчий вимір. Дизайн інтер'єру дав мені саме це: поєднати те, з чим я виріс, із творчістю та можливістю надати простору характер і ідентичність. З цієї ідеї зрештою й виник H STUDIO.
Що ви принесли в дизайн із будівельної професії такого, чого було б важко навчитися, якби ви починали лише з проєктування?
Передусім ми принесли досвід будівельного майданчика й розуміння самого процесу виконання. Коли ви довго працюєте на об'єкті, ви вчитеся організовувати людей, спілкуватися з різними учасниками проєкту і, мабуть, найважливіше, звертати увагу на деталі, які на папері часто здаються неважливими, а у виконанні дають велику різницю. Саме тому ми приділяємо велику увагу технічній стороні й точності, як у проєктуванні, так і пізніше в реалізації. Думаю, такий досвід важко здобути, якщо зіткнутися з будівельним майданчиком лише після того, як проєкт уже завершено.
Чим вам запам'ятався перший проєкт, який ви підписали як H STUDIO?
Перший проєкт я пам'ятаю насамперед як суміш стресу й ейфорії. Була велика доза хвилювання щодо того, як відреагує клієнт і чи сподобається йому те, що ми придумали, але водночас величезне збудження й нетерпіння нарешті показати проєкт. Зрештою вийшов дуже особливий простір із багатьма ретельно продуманими деталями, тож саме цей проєкт залишився в мене в особливій пам'яті. Думаю, саме тоді вперше з'явилося те справжнє відчуття, що H STUDIO набуває власної ідентичності.
Коли хтось заходить у простір, який ви облаштували, за чим він має впізнати ваш почерк?
Власне, я б не хотів, щоб наші проєкти впізнавали за тим, що в усіх однаковий почерк. Я намагаюся, щоб кожен простір був унікальним, мав свій характер і бодай одну деталь чи ідею, що виділить його серед усього, що ми робили раніше. Якщо ж усе-таки виділити щось, що часто проходить крізь наші проєкти, то це вибір якісних матеріалів і схильність до земляних, природних тонів. Я завжди прагну показати клієнтові, наскільки добрий матеріал може змінити остаточне враження від простору, навіть якщо для цього потрібна трохи більша інвестиція, ніж спочатку запланований бюджет. Зрештою, саме якість матеріалів і увага до деталей найчастіше дають найбільшу різницю.
У вас проєктування й виконання поєднані в одному місці. Наскільки це змінює кінцевий результат для клієнта?
Сказав би, що найбільша перевага саме у гнучкості. Коли одна й та сама команда проєктує і виконує, проєкт не є чимось завершеним у момент, коли виходить з офісу. Під час виконання завжди трапляються ситуації, в яких ми бачимо, що певне рішення можна ще покращити чи адаптувати, а в нас такі рішення ухвалюються швидко й безпосередньо, за погодженням із клієнтом. Так проєкт може розвиватися до самого кінця, без складної комунікації між проєктувальником, виконавцем і клієнтом. Думаю, саме ця гнучкість і пряма комунікація значною мірою впливають на якість кінцевого результату.
Чи є в дизайні правило, якого ви завжди дотримуєтеся, і те, яке охоче порушуєте?
Я не люблю надто керуватися правилами, коли йдеться про дизайн. Думаю, творчість втрачає частину своєї цінності, якщо наперед обмежити її тим, що «можна», а чого «не можна» робити. Чого я завжди дотримуюся, так це точності й технічної правильності. Тут немає місця для імпровізації. Але коли доходить до самого дизайну, я люблю залишати якомога більше свободи. Для мене гарний простір виникає не завдяки наперед визначеним правилам, а завдяки пошуку рішення, яке найкраще пасує саме цьому простору і людям, які в ньому житимуть.
„Гарний простір виникає не завдяки наперед визначеним правилам, а завдяки пошуку рішення, яке найкраще пасує саме цьому простору і людям, які в ньому житимуть.”
Ви наголошуєте на чіткій комунікації як частині підходу. Як ви допомагаєте клієнтові, який не знає точно, чого хоче, ухвалити правильне рішення?
Я не очікую, що клієнт на першій зустрічі точно знає, чого хоче. Насправді дуже часто так і не буває. Тому ми практикуємо частіші зустрічі, і через розмову я поступово намагаюся пізнати клієнта, його звички, смак і те, чого він очікує від простору. На основі цих відомостей я розвиваю ідею, а нерідко готую й кілька різних рішень, які ми потім разом аналізуємо. Клієнтові набагато легше впізнати, що йому підходить, коли перед собою він має конкретні варіанти. Так, через комунікацію й кілька кроків, ми разом приходимо до рішення, в якому клієнт справді впізнає себе.
Де найчастіше розходяться бажання клієнта і те, чого справді потребує простір, і як ви це розв'язуєте?
Що стосується самого дизайну, я намагаюся поважати бажання клієнта, навіть коли певний вибір, можливо, не збігається з моїм особистим смаком. Зрештою, ми не можемо всі мати однаковий смак, і не кожен простір має виглядати так, як я облаштував би його для себе. Моє завдання перетворити бажання клієнта на найкраще можливе рішення. Проте там, де немає компромісів, це функціональність простору й технічна правильність. Якщо певне бажання порушує функціональність або може створити проблему під час виконання чи подальшого користування простором, вважаю своїм обов'язком на це вказати й запропонувати краще рішення.
Де ви бачите H STUDIO через п'ять років?
Моя амбіція в тому, щоб H STUDIO був серед лідерів у цій справі, бо це рівень, до якого я прагну в усьому, чим займаюся. Проте довгострокове бачення значно ширше за сам дизайн інтер'єру. Я хочу, щоб ми стали місцем, куди клієнт може прийти з ідеєю свого майбутнього дому, а від нас отримати комплексне рішення, від фундаменту до даху й до останньої деталі в інтер'єрі. Мета в тому, щоб в одному місці об'єднати проєктування, дизайн, організацію та виконання, і щоб клієнт протягом усього процесу мав одну команду, якій довіряє і яка стоїть за кінцевим результатом.